Не всі підлітки говорять про стрес. І не завжди тому, що не довіряють дорослим чи «не хочуть спілкуватися».
Іноді вони бояться, що їх не зрозуміють, не хочуть засмучувати близьких або просто не можуть підібрати слів для того, щоб описати, що саме вони відчувають. Тому стрес не завжди проявляється через сльози чи скарги.
Його ознаками можуть бути дратівливість, різкі зміни настрою, замкнутість, втрата інтересу до звичних занять, проблеми зі сном, труднощі з концентрацією, постійна втома або часті скарги на головний біль.
Відкрити розмову допомагають не допити та повчання, а щирий інтерес, спокійний тон і готовність вислухати.
Щоб почати таку розмову, можна сказати: «Я помітив(-ла), що останнім часом тобі непросто. Якщо захочеш поговорити, я поруч».
Підліткам не завжди потрібні готові рішення. Їм важливо знати, що поруч є людина, яка не засудить і буде готова підтримати.
Якщо впоратися з переживаннями стає складно, ви завжди можете звернутися за професійною допомогою та підтримкою.
Консультанти і консультантки завжди на зв’язку:
116 111
0 800 500 225