Відповідно до міжнародного та українського законодавства, ДИТИНОЮ є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України МАЛОЛІТНЬОЮ вважається дитина до досягнення нею 14 років, а НЕПОВНОЛІТНЬОЮ – у віці від 14 до 18 років.
Міжнародна організація праці (МОП) визначає ДИТЯЧУ ПРАЦЮ як «роботу, яка позбавляє дітей їхнього дитинства, їхнього потенціалу і їхньої гідності, і що є шкідливим для їх фізичного і розумового розвитку.
МОП ухвалено Конвенцію від 17.06.1999 №182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», яка ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2022 – ІІІ і таким чином є частиною національного законодавства України.
Конвенція МОП №182 визначає НАЙГІРШИМИ ФОРМАМИ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ:
- усі форми рабства або практику, подібну до рабства, як наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
- використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
- використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;
- роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей.
Згідно законодавства України ДИТЯЧОЮ ПРАЦЕЮ слід вважати залучення до виконання роботи на регулярній основі осіб, які не досягли віку трудової дієздатності.
ВІКОВІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ПРАЦІ ДІТЕЙ:
ВІКОВІ ОБМЕЖЕННЯ, особливості залучення дитини до праці та порядок застосування праці дітей ВИЗНАЧАЮТЬСЯ статтею 21 Закону України «Про охорону дитинства» та законодавством України про працю.
Згідно зі статтею 188 КЗпП прийняття на роботу осіб МОЛОДШЕ 16 (шістнадцяти) років НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.
ЗА ЗГОДОЮ одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, ЯК ВИНЯТОК, прийматись на роботу особи, ЯКІ ДОСЯГЛИ 15 (п’ятнадцяти) РОКІВ.
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ до продуктивної праці ДОПУСКАЄТЬСЯ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, У ВІЛЬНИЙ ВІД НАВЧАННЯ ЧАС по досягненні ними 14 (чотирнадцятирічного) ВІКУ ЗА ЗГОДОЮ одного з батьків або особи, що його замінює.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за трудову експлуатацію дітей встановлена Кримінальним кодексом України (ст. ст. 149-150-1, 301-1-304).
Кримінальним кодексом України ДИТЯЧА ПРАЦЯ без дотримання законних вимог ВИЗНАЧАЄТЬСЯ як експлуатація, а відповідно є злочином, який карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Окремо у Кримінальному кодексі України винесені статті про торгівлю дітьми, втягнення дитини у зайняття проституцією, жебрацтво, створення порнографії та іншої незаконної діяльності.
ТРУДОВІ ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ:
На відміну від дитячої праці ПРАЦЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДОЗВОЛЕНА законодавством.
Водночас при цьому мають бути ДОТРИМАНІ ВИМОГИ законодавства про працю, насамперед НЕПОВНОЛІТНІЙ працівник/ця мають бути ОФІЦІЙНО оформлені на роботу ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ.
З неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі, що передбачено п. 5 частини першої статті 24 КЗпП. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього працівника на роботу до органу ДФС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (частина третя статті 24 КЗпП).
Під час прийняття на роботу неповнолітніх працівників ВИПРОБУВАЛЬНИЙ СТРОК їм НЕ ВСТАНОВЛЮЮТЬ, що визначено частиною третьою статтею 26 КЗпП. Якщо неповнолітній працевлаштується вперше, то НЕ ПІЗНІШЕ П’ЯТИ ДНІВ після прийняття його на роботу роботодавець повинен оформити йому ТРУДОВУ КНИЖКУ (стаття 48 КЗпП).
ВАЖЛИВО! Під час дії воєнного стану, відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН може бути встановлений, зокрема і для неповнолітніх.
НЕПОВНОЛІТНІ, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах ПРИРІВНЮЮТЬСЯ у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці КОРИСТУЮТЬСЯ ПІЛЬГАМИ, встановленими законодавством України (стаття 187 КЗпП).
Діти ПРИЙМАЮТЬСЯ НА РОБОТУ лише після попереднього МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ за наявності письмового МЕДИЧНОГО ВИСНОВКУ про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності та В ПОДАЛЬШОМУ до досягнення 21 року щорічно ПІДЛЯГАЮТЬ обов’язковим профілактичним медичним оглядам (стаття 169 КЗпП).
Відповідно до статті 169 КЗпП організовувати та ФІНАНСУВАТИ попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ неповнолітніх працівників ПОВИНЕН РОБОТОДАВЕЦЬ.
На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися СПЕЦІАЛЬНИЙ ОБЛІК працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження.
ВАЖЛИВО! ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ залучення дітей до найгірших форм дитячої праці (стаття 21 Закону України «Про охорону дитинства»).
НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАЦІВНИКІВ не мають права залучати:
- до роботи в нічний час, у вихідні дні (стаття 192 КЗпП, стаття 11 Закону України «Про охорону праці»);
- до надурочних робіт (стаття 63, 192 КЗпП, стаття 11 Закону України «Про охорону праці»);
- до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1996 № 59 «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми»). Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години.
- до виконання важких робіт, на роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах (стаття 190 КЗпП, стаття 11 Закону України «Про охорону праці»).
ПЕРЕЛІК ВАЖКИХ РОБІТ і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46.
ЗОКРЕМА особи, яким ще НЕ ВИПОВНИЛОСЯ 18 років, НЕ МОЖУТЬ ПРАЦЮВАТИ на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо.
Законодавством про працю для неповнолітніх працівників встановлена скорочена ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ( п.1 ч.1 статті 51 КЗпП України), а саме:
- для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
ВАЖЛИВО! ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Наприклад, якщо працівнику 14 років і він працює під час навчання, то тривалість його робочого часу не повинна перевищувати 12 годин на тиждень, якщо працівнику 17 років, тривалість його робочого часу становитиме не більше 18 годин на тиждень.
ОПЛАТА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ, НАДАННЯ ВІДПУСТКИ:
Згідно статті 194 КЗпП ЗАРОБІТНА ПЛАТА працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи ВИПЛАЧУЄТЬСЯ в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
ПРАЦЯ ПРАЦІВНИКІВ молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
ОПЛАТА ПРАЦІ здобувачів освіти закладів загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, які працюють у вільний від навчання час, провадиться ПРОПОРЦІЙНО відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати здобувачам освіти доплати до заробітної плати.
ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ про працю ПЕРЕДБАЧЕНО ПРАВО працівників і працівниць віком до 18 років на ЩОРІЧНУ ОСНОВНУ ВІДПУСТКУ тривалістю 31 календарний день у зручний для них час (ч. 2 статті 75, ч. 1 статті 195 КЗпП, ч. 8 статті 6, ч. 13 статті 10 Закону України «Про відпустки»). Учні й студенти також можуть брати додаткові оплачувані відпустки для складання іспитів, так само як інші працівники.
Неповнолітній працівник може піти у щорічну відпустку у перший рік роботи ДО НАСТАННЯ ШЕСТИМІСЯЧНОГО СТРОКУ безперервної роботи на підприємстві чи установі.
ВАЖЛИВО! Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється.
ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, ТІЛЬКИ ЗА ЗГОДОЮ районної (міської) СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу (якщо підприємство ліквідується чи скорочує штат або працівник не відповідає виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію та стан здоров’я), провадиться лише у виняткових випадках і НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ без працевлаштування (стаття 198 КЗпП).
