Останнім часом у соцмережах активно поширюється відео з 12-річним хлопчиком, який отримав тяжкі опіки від удару струмом на даху електрички. Такий контент не просто порушує етичні норми, а й прямо суперечить законодавству та міжнародним стандартам захисту прав дитини.
Чому не можна поширювати такі відео?
- Порушення права на гідність та приватність
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини, кожна дитина має право на повагу до гідності. Публікація відео, що демонструє страждання, не лише порушує це право, а й об’єктивізує дитину, перетворюючи її на об’єкт публічного обговорення.
- Незаконне розповсюдження персональних даних
Частина 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» забороняє поширення інформації про дитину без згоди її батьків або законних представників. Фото- та відеоматеріали з неповнолітніми не можуть бути оприлюднені без їх дозволу.
Важливо
“Навіть якщо законом передбачено, що зйомка може бути дозволена в певних випадках, етично неправильно експлуатувати нещасну подію для задоволення цікавості або розваги. Це може викликати суспільний осуд і призвести до негативних наслідків для осіб, які її здійснюють. Батьки можуть розглянути можливість подання цивільного позову за шкоду, завдану розповсюдженням такого відео, бо ці дії завдали психологічної травми не лише дитині, але й сім’ї в цілому”, – Юлія Сегеда, правозахисниця, адвокатка.
- Додатковий психологічний тиск на дитину та родину
Опубліковане відео може мати серйозні наслідки для психологічного стану дитини, яка вже переживає травму. Публічний резонанс лише посилює стрес і ускладнює процес відновлення. Для батьків це також створює додатковий тиск, посилюючи відчуття безпорадності та ізоляції.
“Ми повинні звернути увагу на те, що поширення шокуючих кадрів спотворює в суспільстві уявлення про реальність, пропагуючи культ насильства та страждання. Це може знизити чутливість до страждань інших людей та вести до формування агресивних поведінкових моделей”, – зазначила Вікторія Федотова, психологиня, керівниця ГО МАРТІН-клуб.
Як діяти етично?
- Не поширювати відео або фото постраждалої дитини – навіть якщо мета здається благородною, наприклад, привернення уваги до проблеми. Інформування можливе без публікації ідентифікаційних матеріалів.
- Не підтримувати вірусне розповсюдження – не коментувати та не ділитися контентом, що порушує права дитини. Алгоритми соцмереж підсилюють поширення саме тих матеріалів, які активно обговорюють.
- Фокусувати увагу на превенції та системних рішеннях – замість обговорення трагедії конкретної дитини варто говорити про заходи безпеки, необхідність інформування дітей про електротравми та відповідальність служб за контроль інфраструктури.
- Підтримати родину без розголосу – якщо є бажання допомогти, це можна зробити через офіційні благодійні ініціативи, без порушення приватності дитини.
Відповідальне ставлення до чутливих тем формує зріле суспільство. Дотримання етичних стандартів у медіапросторі – це не лише питання моралі, а й спосіб забезпечення прав та гідності кожної дитини.
