Сашко — це маленька душа, яка з самого народження була залишена на самоті. Йому лише 1,5 роки, але його життя було позбавлене найважливішого — любові мами і тата. Він ніколи не відчував, як це бути в обіймах рідної людини, адже мама залишила його в пологовому будинку. Зараз хлопчик тимчасово проживає в сім’ї патронатного вихователя.
Сашко не бачить цей світ, як ми з вами. Його очі не фіксують кольорів і форм, але він відчуває кожен звук, кожен рух навколо. Для нього все, що він чує і відчуває на дотик, має значення. Кожен дотик, кожне слово, що до нього звертаються — це маленький шматочок світу, який може дати йому відчуття безпеки і турботи.
Сашко чекає на сім’ю, яка зможе дати йому шанс на справжнє щастя, на дитинство, яке наповнене любов’ю та турботою. Йому так хочеться почути слова «я тебе люблю», і щоб ці слова стали реальністю.